- віднесений
- —————————————————————————————відне́сенийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
віднесений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віднести. || відне/сено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
піднесений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до піднести. || підне/сено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Якого піднято догори. 3) у знач. прикм. Який перебуває у збудженому, бадьорому стані, відчуває захоплення, натхнення, душевне піднесення і т. ін. || … Український тлумачний словник
співвіднесений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до співвіднести … Український тлумачний словник
віднесений — [в ідне/сеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
емоційно піднесений — дієприкметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
піднесений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
співвіднесений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні … Український тлумачний словник
бравурний — а, е. Бадьорий, жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір) … Український тлумачний словник
бучний — а/, е/. 1) Розкішний, пишний. || Урочистий, піднесений (про мову, стиль). 2) Галасливий, гучний, шумливий … Український тлумачний словник